Малюнок: Схема підвищення тиску при закритому клапані, викликаного закриттям випускного клапана, що призводить до розриву корпусу насоса та викиду середовища
Більшість розривів корпусу насоса спричинені напором (наростання тиску при закритому клапані), помилковим дистанційним запуском і несправністю автоматичних блокувань. У цій статті розглядаються сценарії ручного, дистанційного та автоматичного запуску/зупинки, щоб пояснити перевірку клапана, робочі процедури та технічне обслуговування блокування приладів, що запобігаєвідцентровий насосвипадки розриву надлишкового тиску.Теффікозавжди надає пріоритет безпеці роботи відцентрових насосів і надає повні вказівки щодо безпечної експлуатації та технічного обслуговування щодо небезпеки розриву корпусу насоса. Щоб принципово уникнути таких інцидентів, не можна покладатися лише на апаратний захист; перевірка клапана, дистанційне підтвердження та автоматичне блокування повинні застосовуватися до кожної операції запуску/зупинки.
Напір (працює проти закритого клапана) є фізичною першопричиною переважної більшості розривів корпусу насоса, і автоматичні системи керування посилюють цей ризик:
На малому та середньому резервуарах для зберігання хімічної сировини після завершення технічного обслуговування відцентрового насоса-накопичувача ремонтна бригада відновила роботу обладнання, але забула відкрити нагнітальний клапан, після чого перевела насос в автоматичний режим. Насос запускався та зупинявся автоматично на основі сигналів рівня бака, без нікого на місці. Коли рівень бака піднявся до заданого значення, система ПЛК автоматично запустила відцентровий насос. Рідина в герметичній камері насоса постійно перемішувалась робочим колесом; всього за 90 секунд середовище швидко нагрілося і випарувалося, а тиск всередині насоса продовжував зростати. Оскільки блокування низького потоку заводу не було відкалібровано понад два роки, його датчик заклинив і вийшов з ладу, а захист від відключення не спрацював. Зрештою корпус насоса розірвався, і високотемпературне середовище розбризкувалося назовні, знищуючи обладнання на місці та змушуючи аварійно зупинити виробничу лінію, що призвело до значних втрат на ремонт і простої. У звіті про розслідування інциденту визначено дві першопричини: неможливість повторно перевірити стан клапана на місці після технічного обслуговування та блокування безпеки, яке давно не перевірялося.
Висновок: робота без нагляду + клапани не скинуті + несправні блокування — розрив був результатом лише комбінації цих трьох факторів, і його можна було б уникнути, якби контролював будь-який із них.
Ретельно перевірте стан усіх клапанів
Перед запуском насоса кожен лінійний клапан повинен бути підтверджений пункт за пунктом, щоб запобігти запуску із закритими клапанами:
Положення відкритого/закритого клапана є критичними контрольними точками для забезпечення безпечної роботи насоса та мають бути формалізовані в робочих інструкціях обладнання та контрольних списках запуску. Оператори повинні підтверджувати кожен елемент, відмічаючи його, усуваючи залежність від досвіду та зменшуючи людські помилки за допомогою інституційного контролю.
Дистанційний запуск є високочастотним сценарієм для розривів через підвищення тиску; покладаючись виключно на екран центрального керування, неможливо підтвердити фактичні умови на місці:
Багато насосів для спорожнення резервуарів покладаються на контрольно-вимірювальні прилади рівня та програми ПЛК для автоматичного запуску/зупинки та роботи без нагляду, що ще більше підвищує ризик.
Після технічного обслуговування або роботи з трубопроводом, а також перед перемиканням в автоматичний режим керування, усі клапани необхідно ще раз перевірити на місці: вхідний клапан повністю відкритий, випускний клапан у початковому заданому положенні та всі вентиляційні клапани закриті. Типовий сценарій ризику: коли рівень бака досягає високої точки, система автоматичного керування запускає насос, але випускний клапан після технічного обслуговування залишається закритим, створюючи безпосереднє підвищення тиску, що спричиняє розрив корпусу насоса протягом короткого часу.
Щоб запобігти автоматичному запуску насоса при закритих вентилях магістралі, необхідно встановити повний комплект захисних пристроїв:
Операційні засоби керування усувають людські помилки, тоді як апаратний захист утримує останню лінію безпеки:
Вся система захисту складається з трьох рівнів:
Переважна більшість поломок відцентрових насосів є не проблемами якості обладнання, а результатом неправильної роботи клапана в поєднанні з несправністю захисту автоматичного керування.Теффікорекомендує підприємствам стандартизувати управління безпекою в трьох режимах запуску/зупинки — ручному, дистанційному та автоматичному — запровадити повний захист процесу безпеки та постійно зменшувати небезпеку безпеці виробництва, спричинену розривом корпусу насоса через надлишковий тиск.